Содержание
10 заповідей Януша Корчака для батьків
10 заповідей Януша Корчака для батьків
08.05.2014
Януш Корчак — видатний польський педагог, письменник, лікар і громадський діяч, який відмовився врятувати своє життя тричі заради дітей.
У перший раз це сталося, коли Януш прийняв рішення не емігрувати до Палестини перед окупацією Польщі, щоб не залишати «Будинок сиріт» напризволяще. Вдруге — коли відмовився бігти з варшавського гетто. А в третій — коли всі мешканці «Будинку сиріт» вже піднялися у вагон поїзда, що відправлявся в табір, до Корчака підійшов офіцер СС і запитав:
— Це ви написали «Короля Матіуша»? Я читав цю книгу в дитинстві. Хороша книга. Ви можете бути вільні.
— А діти?
— Діти поїдуть.
— Помиляєтесь. Не можу. Не всі люди — мерзотники.
Кажуть, що Корчак по дорозі в Треблінку розповідав дітям казки, щоб відволікти їх від важких думок. Ці епізоди настільки характерні для особистості «старого лікаря», настільки відповідають стилю всього його педагогічного і людського життя, що не виникає сумнівів — це було саме так.
Януш Корчак — педагог, який відмовився покинути своїх дітей на порозі газової камери. Не покинув і загинув у німецькому концентраційному таборі Треблінка разом зі своїми вихованцями — дітьми з варшавського «Будинку сиріт», хоча міг би врятуватися.
Після всього сказаного можна більше нічого не знати про Корчака. Пропонуємо вам ознайомитися з принципами виховання дітей, рекомендованих цією неймовірною людиною.
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив.
Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той — третьому, і це незворотний закон подяки.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
4. Не стався до проблем дитини звисока. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений — її життя таке ж складне, як і твоє, а може й складніше.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини — зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них — ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
8. Дитина — це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід з плоті і крові. Це — та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це — розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але і душа, яка дана на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою — неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею — радій, бо дитина — це свято, яке поки що поруч.
10 ЗАПОВІДЕЙ ЯНУША КОРЧАКА ДЛЯ БАТЬКІВ
10 ЗАПОВІДЕЙ ЯНУША КОРЧАКА ДЛЯ БАТЬКІВ
Януш Корчак (пол. Janusz Korczak; справжнє ім’я польськ. Henryk Goldszmit; 1878-1942) — видатний польський педагог, письменник, лікар і громадський діяч.
Педагогічна діяльність Корчака заснована на формуванні в дитячому колективі та в окремих вихованців навичок самопізнання, самоконтролю, самоврядування.
10 принципів виховання дітей, рекомендованих Янушем Корчаком:
Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншій, та — третій, і це незворотний закон подяки.
Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.
Не стався до її проблем звисока. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений — дитині життя важке не менше, аніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у неї немає досвіду.
Не принижуй!
Не забувай, що найважливіші зустрічі людини — це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них — ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
Дитина — це не тиран, який заволодіває всій твоїм життям, не тільки плід від плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ній творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але душа, дана на зберігання.
Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій дитині те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
Люби свою дитину будь-якою — неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею — радій, бо дитина — це свято, яке поки що з тобою.
Кiлькiсть переглядiв: 273310 ЗАПОВІДЕЙ ЯНУША КОРЧАКА ДЛЯ БАТЬКІВ
ПІДГОТОВКА ДО ШКОЛИ у Полтаві!
СКОРО ПОЧАТОК НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ в дитячому розвиваючому ігровому центрі «Чарівний Ключик».
Ваші дошкільнята справжні чомусики? Ми допоможемо їм знайти відповіді і полюбити процес навчання.
З травня по вересень ВІДКРИТО НАБІР У ГРУПИ!
Підготовка до школи
1. Групи розвитку пізнавального інтересу.
2. Підготовка до школи. Базовий курс.
3. Поглиблений курс підготовки до школи.
4. Індивідуальні заняття.
Кількість місць обмежена!
Записатися і отримати інформацію можна
за тел. (067) 685-00-25
або на сайті «Чарівний ключик»
«АНГЛІЙСЬКА МОВА, ГРАЮЧИ!» в Полтаві!
СКОРО ПОЧАТОК НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ в дитячому розвиваючому ігровому центрі «Чарівний Ключик».
Англійська мова — це важка праця чи цікава подорож, наповнене казковими пригодами та іграми?
Діти точно оберуть друге! Ви помічали, з якою легкістю діти дають назви невідомим предметам, придумують свої слова? При цьому вони не хвилюються, а весело грають.
«Чарівний Ключик» розробив для дітей цікаву навчально-ігрову програму «Англійська мова, граючи!». Саме граючи, діти вчаться спілкуватися англійською мовою в межах біля двадцяти тем. Основною метою є розвиток бажання дитини вивчати іноземну мову і формувати її навички спілкування.
«Пісочна терапія для дітей» у Полтаві — Чарівний Ключик
СКОРО ПОЧАТОК НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ в дитячому розвиваючому ігровому центрі «Чарівний Ключик».
Запрошуємо Вас у «Чарівну Пісочну країну», авторську програму розвитку дитини з використанням педагогічної пісочниці.
Ця програма допоможе:
- розкрити творчий потенціал дитини
- активізувати вроджені ресурси самозцілення дитини і підтримання нею власного психологічного здоров’я
- розвинути прагнення дитини до краси, сформувати внутрішню культуру і духовність дитини
- навчити дитину спілкуватися, керувати своєю поведінкою, розуміти власну відповідальність у своїх діях та вчинках, сформувати власні цінності та правила, віру в самого себе
- розвинути пізнавальну активність дитини (уважність і захопленість у навчанні і діяльності, прагнення до пізнання)
..ГРУПИ РАННЬОГО РОЗВИТКУ. УРОКИ З МАМАМИ у Полтаві.
СКОРО ПОЧАТОК НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ в дитячому розвиваючому ігровому центрі «Чарівний Ключик».
Вашому малюку 2 роки! Він навчився повзати, ходити і тепер швидко бігати? Ми розробили для Вас програму, яка допоможе дитині цікаво, весело і швидко розвиватись.
З травня по вересень ВІДКРИТО НАБІР У ГРУПИ!
Більш детальну інформацію можна прочитати у розділі
«Групи раннього розвитку. Уроки з мамами».
Кількість місць обмежена!
Записатися і отримати інформацію можна
за тел. (067) 685-00-25
або на сайті «Чарівний ключик»
Хобі-клас «АКТОРСЬКА МАЙСТЕРНІСТЬ» у Полтаві.
СКОРО ПОЧАТОК НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ в дитячому розвиваючому ігровому центрі «Чарівний Ключик».
Хобі-клас «Акторська майстерність» сприяє розкриттю природних задатків малюка, які допоможуть не тільки повірити в себе, здолати страх виступати перед аудиторією, навчитись ораторському мистецтву, це додає впевненості в собі та навчає комунікації.
З травня по вересень ВІДКРИТО НАБІР У ГРУПИ!
Більш детальну інформацію можна прочитати у розділі
«Хобі-класи для дітей. Акторська майстерність».
Кількість місць обмежена!
Записатися і отримати інформацію можна
за тел. (067) 685-00-25
або на сайті «Чарівний ключик»
Хобі-клас «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО» у Полтаві.
СКОРО ПОЧАТОК НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ в дитячому розвиваючому ігровому центрі «Чарівний Ключик».
Діти вміють розфарбувати життя в яскраві кольори і щиро радіти їм, створювати образи, які пробуджують їх фантазію і інтерес до нових знань. Також цей цікавий процес діти використовують для психологічного розвантаження емоційного стану. Дитячий малюнок розповідає про внутрішній стан дитини уважному дорослому. Хобі-клас «Образотворче мистецтво» розвиває почуття прекрасного, вчить бачити і відтворювати красу, фантазувати і весело спілкуватись.
Детальніше…Відео урок №15: Створення ЖИВИХ малюнків методом інтуїтивно-метафоричного правопівкульного малювання!
Відео урок №15: Створення ЖИВИХ малюнків методом інтуїтивно-метафоричного правопівкульного малювання!
Сьогодні ми будемо творити! 5-7 хвилин і Ви переконаєтесь, що вмієте чудово малювати, навіть якщо раніше ніколи не тримали пензлик у руках!Цей метод чарівний, бо з’являються малюнки у створенні яких, допомагає наша інтуїція, творчість.
Через цей малюнок наша підсвідомість дає нам підказку, на що нам звернути увагу. Інтуїтивно-метафоричне правопівкульне малювання одночасно робить дві справи: розвиває праву півкулю головного мозку та розкриває творчі здібності, інтуїцію. І найголовніше, ним може оволодіти кожний! Має велике значення на малюнку все: і місце розташування, і з якого боку на який ми грунтуємо, і що ми малюємо! У нас це викликає певні емоції, почуття. Це така терапія, яка допомагає не тільки повірити в себе, це допомагає легше приймати рішення, бо ми виходимо за рамки звичних бачень. Живий малюнок методом метафоричного-інтуітивного правопівкульного малювання допомагає зрозуміти себе, знайти рішення і вихід з досить непростих ситуацій, як дітям так і дорослим, адже така робота ввібрала в себе внутрішнє відчуття і часто, сам малюнок вже дає підказку про те, в якому ми стані, яке наше реальне ставлення до ситуації чи стосунків, як це змінити на краще. Часто його використовують для допомоги дітям, щоб вони могли керувати своїми страхами, тривогами і навіть, вже доведено, що це допомагає у здоланні тяжких хвороб.
Автор та ведуча: Пилипенко Наталія Василівна, керівник та педагог дитячого розвиваючого ігрового центру «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com
Програму створено дитячим розвиваючим ігровим центром «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com та Полтавською ОДТРК «Лтава», програма «Ранок на Лтаві».
Посмотреть видео-урок вы можете по ссылке:
Відео урок №15: Створення ЖИВИХ малюнків методом інтуїтивно-метафоричного правопівкульного малювання!.
Видео-урок № 14: Набридли іграшки, які є? Хочеться чогось новенького? Як розважити дитину?
Видео-урок № 14:
Набридли іграшки, які є? Хочеться чогось новенького? Як розважити дитину? Як весело та цікаво провести вільний час? Відповідь є! Творимо разом та вчимося втілювати свої мрії, знаходячи різні можливості! Робимо іграшки своїми руками!.Часто буває так, що у дитини іграшок дуже багато, але всі вони їй набридли і не приносять радість. І тому вона просить знову і знову купувати щось нове, щоб відчути нові емоції. Але отримавши бажану ляльку чи машинку, швидко втрачає до неї інтерес. І все повторюється. Дитина нудьгує, починає вередувати і вимагати нову розвагу. Цей процес зміниться, якщо внести в нього нове значення!
Перше – діти хочуть не так іграшку, як уваги та спілкування.
Друге – їм цікаво пізнавати, розвиватись, отримувати нові знання і випробовувати їх практично.
Третє – діти люблять гратись і якщо вони можуть знання задіяти під час нової розваги з дорослими чи своїми однолітками, тоді мотивація зростає.
Четверте – під час такої діяльності, ми спілкуємось, щось розповідаємо, розвиваємо зв’язне мовлення, уяву, логічне мислення, а також ми привчаємо дитину бути винахідливим, тобто думати у напрямку «Що б я хотів зробити? Що я можу зробити, щоб втілити свій задум? Що мені потрібно для цього? Які нові ігри можна придумати?».
П’яте – розвиток дрібної моторики рук, а також розвиваються тактильні відчуття. Розвиток та закріплення навиків.
Шосте — це нова сімейна традиція, яку Ваш малюк, коли стане дорослим продовжить. Сьоме – це та іграшка, яку малюк збереже! Адже це згадка, пам’ять, підтвердження того, що його люблять, що він важливіший за будь-які справи. Це згадка про цікаво проведений час, це те, що є тільки в нього і тільки в одному екземплярі, це іграшка, яка наповнена теплом маминих чи татових, бабусиних чи дідусевих рук, добрими усмішками і подивом, захопленням та веселою грою з друзями.
Це та чарівна річ, створюючи яку, дитина навчилася вірити і втілювати мрії!
Творіть разом із дітьми, адже вони і є наше майбутнє!
Автор та ведуча: Пилипенко Наталія Василівна, керівник та педагог дитячого розвиваючого ігрового центру «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com
Програму створено дитячим розвиваючим ігровим центром «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com та Полтавською ОДТРК «Лтава», програма «Ранок на Лтаві».
Посмотреть видео-урок вы можете по ссылке:
Видео-урок № 14: Набридли іграшки які є? Прийшов час творити разом та вчитись втілювати свої мрії, знаходячи цікаві можливості..
Відео-урок № 13: Як весело та цікаво провести вихідний день разом з дітьми. Перетворюємося на індіанців.
Відео-урок № 13:
Як весело та цікаво провести вихідний день разом з дітьми. Перетворюємося на індіанців..Сьогодні ми підготували для Вас особливий сценарій, як же круто та весело провести вихідний день разом з дітьми, як забути про буденні справи та пригадати, як по справжньому ми вірили в дитинстві, що халабуда це фортеця, а ми одягнувши на себе картонне вбрання, отримуємо неймовірну силу та впевненість у своїй перемозі! Пориньте у пригоди та наповнюйтеся радістю від спілкування у родинному колі! Гарних вихідних!
Ведуча: Пилипенко Наталія Василівна, керівник та педагог дитячого розвиваючого ігрового центру «Чарівний Ключик» м.
Полтава, mymagickey.com
Програму створено дитячим розвиваючим ігровим центром «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com та Полтавською ОДТРК «Лтава», програма «Ранок на Лтаві».
Переглянути відео-урок ви можете за посиланням:
Відео-урок № 13: Як весело та цікаво провести вихідний день разом з дітьми. Перетворюємося на індіанців.
Відео-урок № 12 Українська хата — святкова коробка для подарунків.
Відео-урок № 12 Українська хата — святкова коробка для подарунків, у програмі «Ранок» ОДТРК «Лтава».
Сьогодні ми перетворимось на чарівників для наших дітей. І зробимо ми таку упаковку для подарунків, куди Святий Миколай, а потім і Дід Мороз зможуть покласти свій подаруночок. Я сподіваюсь це стане новою традицією в кожній сім’ї.
Ведуча: Пилипенко Наталія Василівна, керівник та педагог дитячого розвиваючого ігрового центру «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com
Програму створено дитячим розвиваючим ігровим центром «Чарівний Ключик» м.
Полтава, mymagickey.com та Полтавською ОДТРК «Лтава», програма «Ранок на Лтаві».
Переглянути відео-урок ви можете за посиланням:
Відео-урок № 12 Українська хата — святкова коробка для подарунків.
Відео-урок № 11: Паперопластика «Св. Миколай, Дід Мороз та олені»
Відео-урок № 11: Паперопластика «Св. Миколай, Дід Мороз та олені», у програмі «Ранок» ОДТРК «Лтава».
Подарунки люблять усі і діти, і дорослі! Зараз передноворічна пора, очікування дива і тому сьогодні ми будемо створювати казку. Ми виготовимо такі роботи, які нам не тільки піднімуть настрій у ці святкові дні, а також прикрасять ялинку або оселю, і можуть стати персонажами Вашої новорічної пригоди.
Ведуча: Пилипенко Наталія Василівна, керівник та педагог дитячого розвиваючого ігрового центру «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com
Програму створено дитячим розвиваючим ігровим центром «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com та Полтавською ОДТРК «Лтава», програма «Ранок на Лтаві».
Переглянути відео-урок ви можете за посиланням:
Відео-урок № 11: Паперопластика «Св. Миколай, Дід Мороз та олені».
Відео-урок № 10: Лялька-мотанка «Ангел»
Відео-урок № 10: Лялька-мотанка «Ангел», у програмі «Ранок» ОДТРК «Лтава».
Усі ми віримо в дива і з нетерпінням чекаємо їх. Сьогодні наша робота допоможе створити неповторний настрій, відчути душевний спокій і загадати бажання. Сьогодні ми створимо ляльку-мотанку «Янгол». Впевнена, ця робота, даруватиме Вам гарний настрій щоразу, коли Ви дивитиметесь на неї.
Ведуча: Пилипенко Наталія Василівна, керівник та педагог дитячого розвиваючого ігрового центру «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com
Програму створено дитячим розвиваючим ігровим центром «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com та Полтавською ОДТРК «Лтава», програма «Ранок на Лтаві».
Переглянути відео-урок ви можете за посиланням:
Відео-урок № 10: Лялька-мотанка «Ангел».
Відео-урок № 9: Паперова лялька-рукавичка «Лисичка».
Відео-урок № 9: Паперова лялька-рукавичка «Лисичка», у програмі «Ранок» ОДТРК «Лтава».
Купуючи смачну булочку чи хліб, у нас часто залишаються паперові пакети. Як їх перетворити на ляльку-іграшку, сьогодні і піде мова. Використовуючи таку основу можна легко створити справній ляльковий театр вдома.
Ведуча: Пилипенко Наталія Василівна, керівник та педагог дитячого розвиваючого ігрового центру «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com
Програму створено дитячим розвиваючим ігровим центром «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com та Полтавською ОДТРК «Лтава», програма «Ранок на Лтаві».
Переглянути відео-урок ви можете за посиланням:
Відео-урок № 9: Паперова лялька-рукавичка «Лисичка».
Відео-урок № 8: Маска з паперу «Зайчик».
Відео-урок № 8: Маска з паперу «Зайчик»., у програмі «Ранок» ОДТРК «Лтава».
Скоро наближаються новорічні свята і тому, ми робимо маскарадну маску. Зробити її досить просто. Але одягнувши її, наші діти відразу перевтілюються і починають поводити себе, як маленькі, грайливі зайченята.
Ведуча: Пилипенко Наталія Василівна, керівник та педагог дитячого розвиваючого ігрового центру «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com
Програму створено дитячим розвиваючим ігровим центром «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com та Полтавською ОДТРК «Лтава», програма «Ранок на Лтаві».
Переглянути відео-урок ви можете за посиланням:
Відео-урок № 8: Маска з паперу «Зайчик».
Відео-урок № 7: Паперопластика «Лялька емоцій та почуттів». Знайомство з різними емоціями, почуттями.
Відео-урок № 7: Паперопластика «Лялька емоцій та почуттів».Знайомство з різними емоціями, почуттями, у програмі «Ранок» ОДТРК «Лтава».
Ця робота допоможе Вам не тільки познайомитись з такими поняттями як емоція, почуття, а ще ви отримаєте пораду, як за допомогою цієї іграшки можна навчитися розуміти іншу людину, бачити її емоційний стан, а також як вирішувати конфлікти без зайвих слів.
Ведуча: Пилипенко Наталія Василівна, керівник та педагог дитячого розвиваючого ігрового центру «Чарівний Ключик» м. Полтава, mymagickey.com
Програму створено дитячим розвиваючим ігровим центром «Чарівний Ключик» м.Полтава, mymagickey.com та Полтавською ОДТРК «Лтава», програма «Ранок на Лтаві».
Переглянути відео-урок ви можете за посиланням:
Відео-урок 7: Паперопластика «Лялька емоцій та почуттів».
Відео-урок № 6 Об’ємна листівка «Осінній ліс»
Відео-урок № 6: Об’ємна листівка «Осінній ліс». у програмі «Ранок» ОДТРК «Лтава».
Програму створено Полтавською ОДТРК «Лтава», програма «Ранок на Лтаві» та дитячим розвиваючим ігровим центром «Чарівний Ключик» м.Полтава.
Ведуча: Пилипенко Наталія Василівна, керівник та педагог дитячого розвиваючого ігрового центру «Чарівний Ключик» м.Полтава.
Переглянути відео-урок ви можете за посиланням:
Відео-урок № 6: Об’ємна листівка «Осінній ліс»
Відео-урок 5: «Букет з шишок». Осінній подарунок
Відео-урок 5: «Букет з шишок». Осінній подарунок у програмі «Ранок» ОДТРК «Лтава».
Програму створено Полтавською ОДТРК «Лтава», програма «Ранок на Лтаві» та дитячим розвиваючим ігровим центром «Чарівний Ключик» м.Полтава.
Ведуча: Пилипенко Наталія Василівна, керівник та педагог дитячого розвиваючого ігрового центру «Чарівний Ключик» м.Полтава.
Переглянути відео-урок ви можете за посиланням:
Відео-урок 5: «Букет з шишок». Осінній подарунок
Відео-урок 2: Аплікація «Грушка з сюрпризом»
Відео-урок 2: Аплікація «Грушка з сюрпризом» у програмі «Ранок» ОДТРК «Лтава».
Програму створено Полтавською ОДТРК «Лтава», програма «Ранок на Лтаві» та дитячим розвиваючим ігровим центром «Чарівний Ключик» м.Полтава.
Ведуча: Пилипенко Наталія Василівна, керівник та педагог дитячого розвиваючого ігрового центру «Чарівний Ключик» м.Полтава.
Переглянути відео-урок ви можете за посиланням:
Відео-урок 2: Аплікація «Грушка з сюрпризом»
Відео-урок 1: Пластилінографія «Яблунька»
Відео-урок 1: Пластилінографія «Яблунька» у програмі «Ранок» ОДТРК «Лтава».
Програму створено Полтавською ОДТРК «Лтава», програма «Ранок на Лтаві» та дитячим розвиваючим ігровим центром «Чарівний Ключик» м.Полтава.
Ведуча: Пилипенко Наталія Василівна, керівник та педагог дитячого розвиваючого ігрового центру «Чарівний Ключик» м.Полтава.
Переглянути відео-урок ви можете за посиланням:
Відео-урок 1: Пластинографія «Яблунька»
Ключ до серця дитини — повага і довіра: 10 «заповідей для батьків» від Януша Корчака — Останні та актуальні новини України та світу, новини дня онлайн
Батьків увесь час переслідує страх: а раптом з дитиною щось трапиться — вона поранить себе чи покалічиться.
На думку психологів, такі думки створюють негативні варіанти розвитку подій, які можуть відбутися в житті. Тож краще думати в позитивному ключі, і нехай реалізовуються саме такі варіанти.
Януш Корчак, відомий польський педагог і лікар, вважав доброзичливість основною запорукою гармонійних стосунків батьків і дітей.
І радив шукати ключ до серця малюка насамперед через повагу до «я» маленької людини. Його «10 заповідей для батьків» сьогодні актуальні як ніколи. Ось що радив мудрий добросердний пан Януш.
* Не чекайте, що ваша дитина буде такою, як ви, або такою, як ви прагнете. Допоможіть їй стати собою;
* Не зганяйте на дитині зла, пробачайте образи, щоб у старості не їсти гіркого хліба. Бо що посієте, те й пожнете;
* Любіть свою дитину будь-якою — не талановитою, не щасливою, дорослою. Спілкуючись із нею, радійте, бо дитина — це свято, яке поки що з вами;
* Не ставтеся до проблем дитини зневажливо. Для неї вони такі ж важливі, як ваші для вас;
* Не принижуйте її;
* Не забувайте, що найважливіші для людини зустрічі — це її зустрічі з дітьми;
* Не картайте себе, якщо не можете щось зробити для своєї дитини. Картайте, якщо можете, але не робите;
* Дитина — це не тиран, який заволодіває вашим життям.
Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало вам на зберігання;
* Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій того, чого б не хотіли своїй;
* Не вимагайте від дитини плати за все, що ви для неї зробили. Ви дали їй життя, вона дасть життя іншому, той — третьому… Це вічний закон благодаті.
Діти дуже кмітливі й швидко вчаться. Коли їх поважають і говорять з ними, як із дорослими, вони прислухаються. Не переймайтеся, якщо дитина робить помилки. Це неминуче.
Всі помиляються, з цього формується досвід. Головне — засвоювати уроки й не робити тієї самої помилки двічі.
Тіштеся, якщо дитина живе своїм життям, хоч яким би воно було (але це не означає пускати все на самоплив). Слід ураховувати її думку, не нав’язувати своєї, а радити, пояснюючи наслідки.
Дозволяйте їй робити вибір самій. Будьте з нею відвертими, не обманюйте — іноді краще промовчати. Вихована у такий спосіб дитина виросте адаптованою до сучасного життя особистістю.
ТОЧКА ЗОРУ
Світлана Ройз, дитячий психолог, авторка книги «Чарівна паличка для батьків»:
— Ми вміємо сваритися, але миритися і виходити зі сварок і конфліктів нас, на жаль, рідко вчать. І ми носимо в собі вантаж емоцій, розчарувань, злоби, безсилля, не пускаючи себе «в майбутнє». Але пам’ятаймо: дитина не відчуває часу, і для неї кожна мить — Вічність. І наш сум, роздратованість, гнівливість боляче ранять малюка.
І він вдивляється в нас, намагається спіймати наш погляд і прочитати там — любить мене моя мама (тато) чи ні. Допоможіть своєму малюку і собі залишатися в контакті. Так ви зробите значний внесок у майбутні дорослі стосунки своєї дитини. Придумайте ваші родинні секретні «ритуали примирення»: скажімо, довірливе рукостискання чи покладання «руки на серце» тощо. Це допоможе закрити «двері у минуле» і відчинити «вхід у майбутнє».
10 заповідей для батьків від легендарного Януша Корчака – Intermarium-Новини Міжмор’я
КультураЯк любити дитину: 10 заповідей для батьків від легендарного Януша Корчака
Януш Корчак – видатний польський педагог, письменник, лікар і громадський діяч, який відмовився врятувати своє життя тричі.
Вперше це сталося, коли Януш прийняв рішення не емігрувати до Палестини перед окyпацією Польщі, щоб не залишати «Будинок сиріт» напризволяще напередодні страшних подій.
Вдруге – коли відмовився бігти з варшавського гeтто.
А втретє – коли всі мешканці «Будинку сиріт» вже піднялися в вагон поїзда, що відправляється в табір, до Корчака підійшов офіцер СС і запитав:
– Це ви написали «Короля Матіуша»? Я читав цю книгу в дитинстві. Хороша книга. Ви можете бути вільні.
– А діти?
– Діти поїдуть. Але ви можете залишити вагон.
– Помиляєтеся. Не можу. Не всі люди – меpзотники.
Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той – третьому, і це незворотний закон подяки.
Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб.
Бо що посієш, те й пожнеш.
Не стався до проблем дитини звисока. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений – її життя таке ж складне, як і твоє, а може й складніше.
Не пpинижуй!
Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
Читайте також: Таблиця: яка ж група кpoві буде у вашої дитини?
Дитина – це не тиpан, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід з плoті і кpові. Це – та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це – розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але і душа, яка дана на зберігання.
Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, невдахою, дорослою.
Спілкуючись з нею – радій, бо дитина – це свято, яке поки що поруч.
За матеріалами – Український контент.
Опубліковано 2 січня 2019 року
10 заповідей від Януша Корчака ~ Блог ФЛЕШАР ОЛЕКСАНДРИ БОГДАНІВНИ
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той — третьому, і це незворотний закон подяки.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
4. Не стався до проблем дитини звисока. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений — її життя таке ж складне, як і твоє, а може й складніше.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини — зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них — ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
8. Дитина — це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід з плоті і крові. Це — та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це — розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але і душа, яка дана на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою — неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею — радій, бо дитина — це свято, яке поки що поруч.
Читайте із задоволенням!
«Пригоди короля Мацюся»
Жанр: Повісті, романи
Видавництво: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
Н
езвичайні і дивовижні пригоди малолітнього короля Мацюся. Малий Мацюсь ще не вмів ні читати, ні писати, коли після смерті батька йому довелося сісти на трон.
Якби не Фелек, простий кмітливий хлопець, Мацюсь так ніколи й не довідався б, що багато дітей його королівства живуть дуже бідно. Щоб поліпшити їхнє життя, Мацюсь створив дитячий парламент. Король-реформатор Мацюсь вирішив припинити всі війни, і це, звісно, не сподобалося іншим королям…
Януш Корчак, справжнє ім’я — Ґенрик Ґольдшміт — за його власними словами, “лікар за освітою, педагог волею випадку, письменник за покликанням і психолог із необхідності”. Людина, яка іще за життя стала легендою. Письменник, філософ і практик — педагог та психолог, який на багато десятиліть випередив свій час. Щоразу — гранично відкритий, але водночас абсолютно невловимий, буденний — і неймовірний, справжній — і трохи вигаданий, живий — і дещо забронзовілий… Багатоіпостасний…
Більше про Януша Корчака
10 ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКАМ від великої Людини Януша Корчака
Вдруге — коли відмовився бігти з варшавського гетто.
А в третій — коли всі мешканці «Будинку сиріт» вже піднялися в вагон поїзда, що відправляється в табір. До Корчака підійшов офіцер СС і запитав:
— Це ви написали «Короля Матіуша»? Я читав цю книгу в дитинстві. Гарна книга. Ви можете бути вільні.
— А діти?
— Діти поїдуть. Але ви можете залишити вагон.
— Помиляєтеся. Не можу. Не всі люди — мерзотники.
А через кілька днів, в концтаборі Треблінка, Корчак, разом зі своїми дітьми, увійшов в газову камеру. По дорозі до смерті Корчак тримав на руках двох найменших діток і розповідав казку нічого не підозрюючим малюкам.
В принципі, можна більше нічого не знати про Корчака. І прочитати 10 заповідей, рекомендованих цією приголомшливою людиною для виховання дітей:
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для нього зробив. Ти дав йому життя, як він може віддячити тобі? Він дасть життя іншому, той — третьому, і це незворотний закон подяки.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.
4. Не стався до його проблем зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений — йому воно важке не менше, аніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у нього немає досвіду.
5. Ніколи не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини — його зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них — ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
8. Дитина — це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід від плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але душа, дана їм на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоби робили твоєму.
10. Люби свою дитину будь-якою — не талановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею — радій, бо дитина — це свято, яке поки що з тобою.
10 заповедей для родителей от Януша Корчака
«Жизнь великих людей подобна легендам — трудным, но прекрасным»,
Однажды написал Януш Корчак, и это было правдой в его отношении. Однако большинство американцев никогда не слышали о Корчаке, польско-еврейском детском писателе и педагоге, который так же известен в Европе, как Анна Франк. Как и она, он умер во время Холокоста и оставил дневник; в отличие от нее, у него был шанс избежать этой судьбы — шанс, которым он решил не пользоваться.
Памятник Корчаку в Варшаве
Его легенда началась 6 августа 1942 года, на начальных этапах ликвидации Варшавского гетто нацистами, хотя о его преданности нуждающимся детям ходили легенды задолго до войны. Когда немцы приказали эвакуировать его знаменитый приют, Корчак был вынужден собрать вместе двести детей, находящихся на его попечении.
Он с тихим достоинством вел их в последний марш по улицам гетто к поезду, который отвезет их на «переселение на Восток» — нацистский эвфемизм для лагеря смерти Треблинка.Он должен был умереть как Хенрик Гольдшмит, имя, с которым он родился, но его запомнят под псевдонимом.
Он с тихим достоинством вел их в последний марш по улицам гетто к поезду, который отвезет их на «переселение на Восток» — нацистский эвфемизм для лагеря смерти Треблинка.Он должен был умереть как Хенрик Гольдшмит, имя, с которым он родился, но его запомнят под псевдонимом.10 ЗАПОВЕДЕЙ ДЛЯ РОДИТЕЛЕЙ ЯНУША КОРЧАКА
~ Не ожидайте, что ваш ребенок будет таким же, как вы, или таким, каким вы хотите его видеть. Помогите ему стать не вами, а собой.
~ Не просите ребенка платить за все, что вы для него сделали. Вы дали ему жизнь, как он может отплатить вам? Он даст жизнь другому, третьему, и это необратимый закон благодарности.
~ Не изливайте свои обиды на ребенка, дабы старости не было горького хлеба. Что посеешь, то и встанет.
~ Я не смотрю свысока на его проблемы. Жизнь дана каждому в пределах своих возможностей, и будьте уверены — ему тоже тяжело, не меньше, чем вам, а может быть, и больше, так как у него нет опыта.
~ Не подавай!
~ Не забывайте, что самая важная встреча человека — его встреча с детьми. Уделите им больше внимания — мы никогда не узнаем, кого встретим в ребенке.
~ Не мучай себя, если ты не можешь что-то сделать для своего ребенка, просто помни: с ребенком делается недостаточно, если не сделано все возможное.
~ Ребенок — это не тиран, который завладевает всей вашей жизнью, а не только плодом из плоти и крови. Это драгоценная чаша, которую Бог дал вам хранить и развивать в творческом огне. Он освободил любовь матери и отца, которые вырастили не «своего», «своего» ребенка, а душу, отданную для спасения.
~ Уметь любить чужого ребенка. Никогда не делайте с незнакомцем того, чего не хотели бы делать с вашим.
~ Любите своего ребенка за все — бездарное, неудачное, взрослое. Разговаривая с ним, радуйтесь, ведь ребенок — это праздник, который еще с вами.
Герой Варшавского гетто и просветитель
Br J Gen Pract.
2018 окт; 68 (675): 485.
Эссекс.
АДРЕС ДЛЯ ПЕРЕПИСКИ Gervase Vernon John Tasker House, 56 New Street, Dunmow, Essex CM6 1BH, UK.Электронная почта: ku.oc.nonrevgj@esavreg Авторские права © Британский журнал общей практики 2018ПОСВЯЩЕНИЕ
Януш Корчак родился в 1878 году в ассимилированной польской еврейской семье в Варшаве. 1 Отец Корчака был юристом. К сожалению, его отец заболел психическим заболеванием и в конце концов оказался в приюте, бросив семью, по крайней мере, так казалось мальчику. Как и Диккенс в викторианском Лондоне, социальное происхождение привело молодого Януша к контактам с бедными. Изучая медицину, он выбрал педиатрию и познакомился со многими еврейскими сиротами.Он решил посвятить им свою жизнь и не иметь собственных детей.
HEROIC
Если сегодня в Великобритании и помнят Януша Корчака, как он был в недавнем романе, то 2 это из-за героической манеры его смерти. Посвятив свою жизнь сиротам, он не бросил их, когда Польша была захвачена в 1939 году.
Нацисты построили стены гетто вокруг полумиллиона евреев в Варшаве. Хотя нам известно о нескольких хорошо задокументированных предложениях относительно безопасности со стороны арийцев, Корчак упорно отказывался оставлять своих сирот.
Известный на всю Европу как писатель по вопросам образования детей и как автор детских книг, он использовал свою известность только как инструмент, чтобы попрошайничать о еде для своих сирот. Его необычайная храбрость была очевидна с самого начала, поскольку он отказался носить предписанную повязку со Звездой Давида, перенеся одно заклинание в ужасной тюрьме Павяк. Когда раздался призыв отвезти своих сирот к железнодорожной станции Umschlagplatz для посадки на верную смерть, он повел их в полном порядке.
У нас есть много свидетельств очевидцев, так как он был одним из самых ярких людей в гетто, и все время носил шинель польской армии. Марш продолжался 4 часа в жаркий летний день (6 августа 1942 г.). Корчак и дети-сироты голодали и имели слабое здоровье.
На Umschlagplatz им пришлось ждать в тени стены еще несколько часов. Последний свидетель, видевший их, Нахум Ремба, сообщил, что они ловко вошли в железнодорожный вагон во главе с Корчаком.Героическая смерть Корчака почти сразу вошла в миф о гетто. Сразу после этого поэт гетто Владислав Шленгель написал о нем стихотворение. 3
БЕЗ ТРАТНОЙ ЖИЗНИ
Была ли жизнь Корчака потрачена впустую, убитая нацистами вместе со всеми своими сиротами? Ни в коем случае. Предыдущие 40 лет он провел в детских домах. Он упорно отказывался писать систематический трактат о воспитании детей. Тем не менее, он много писал о детях: антологию Как любить ребенка и книгу Право ребенка на уважение , которая до сих пор печатается на английском языке.Он также написал детские книги, основанные на тех же идеях, из которых наиболее известной является King Matt the First . Наконец, у него была популярная радиопрограмма Старый доктор . Как писал Владислав Шпильман:
«Истинная ценность Корчака заключалась не в том,« что он писал », а в том, что он жил так, как писал».
4 ПЕРВЫЕ ДЕТИ
Каковы были его идеи? В то время это было настолько революционно, что многие сейчас кажутся нам очевидными. Их можно резюмировать следующим образом:
«В центре образовательной философии Корчака — несколько основных принципов: необходимо полностью признать ребенка, понять его душу и его особый мир, а также полностью признать его право на достоинство и любовь.По его мнению, детство — это не период подготовки к жизни, а сама жизнь ».
(из ивритской Википедии)
Диковинные для 1920-х годов, такие идеи сейчас широко распространены. Конечно, он был не единственным, кто писал в этом направлении: можно вспомнить Джона Дьюи в Америке или Песталоцци в Швейцарии. Но его идеи оказали непосредственное влияние на Конвенцию ООН о правах ребенка (1989 г.), в разработке которой польская делегация, находящаяся под сильным влиянием его идей, сыграла ведущую роль. 5 В Соединенном Королевстве Закон о детях (1989 г.) также гласит, что благополучие детей должно быть первоочередной задачей. Конечно, не все его идеи выдержали испытание временем. Кто посмел бы даже сейчас, как он, создать детский приют в детском парламенте, способном критиковать персонал?
Но его жизнь полного посвящения, преданность смерти принесла плоды. Теперь о стихотворении Шленгеля, написанном сразу после его смерти:
«Сегодня я видел Януша Корчака,
, когда он шел с детьми в последней процессии.
А дети были в очень чистой одежде,
Как будто они гуляли по саду в воскресенье…
Кто-то бросился с бумагой в руке,
«Ты можешь вернуться назад. … Есть карточка от Брандта ».
Корчак молча покачал головой,
Как он мог попасть в эти бесчувственные головы
Что значит оставить ребенка одного? »
ССЫЛКИ
1.Лифтон Б.Дж. Король детей. Лондон: Chatto & Windus Ltd; 1988. [Google Scholar] 2. Гиффорд Э. Хороший врач из Варшавы. Лондон: Корвус; 2018. [Google Scholar] 3. Энгелькинг Б., Леочак Я. Варшавское гетто Путеводитель по погибшему городу. Нью-Хейвен и Лондон: издательство Йельского университета; 2009. [Google Scholar] 4. Шпильман В. Пианист. Лондон: Виктор Голланц; 1999. [Google Scholar] 5. Совет Европы. Януш Корчак: право ребенка на уважение. Лекции о сегодняшних вызовах (Korczak Lectures).Страсбург: Совет Европы; 2009. [Google Scholar](PDF) 13. 20 Przykazań Janusza Korczaka, 20 Заповедей Януша Корчака
13. 20 Przykazań Janusza Korczaka, 20 Заповедей Януша Корчака
PL:
20 przykorzicónz Janusz.
1) Nie psuj mnie. Dobrze wiem, że nie powinienem mieć tego wszystkiego, czego się
domagam. To tylko próba sił z mojej strony.
2) Nie bój się stanowczości. Właśnie tego potrzebuję — poczucia bezpieczeństwa.
3) Nie bagatelizuj moich złych nawyków. Tylko ty możesz pomóc mi zwalczyć zło, póki jest
to jeszcze w ogóle możliwe.
4) Nie rób ze mnie większego dziecka, niż jestem. To sprawia, że przyjmuje postawę głupio
dorosłą.
5) Nie zwracaj mi uwagi przy innych ludziach, jeśli nie jest to absolutnie konieczne. O wiele
bardziej przejmuję się tym, co mówisz, jeśli rozmawiamy w cztery oczy.
6) Nie chroń mnie przed konsekwencjami.Czasami dobrze jest nauczyć się rzeczy bolesnych
i nieprzyjemnych.
7) Nie wmawiaj mi, że błędy, które popełniam, są grzechem. To zagraża mojemu poczuciu
wartości.
8) Nie przejmuj się za bardzo, gdy mówię, że cię nienawidzę. To nie ty jesteś moim wrogiem,
lecz twoja miażdżąca przewaga!
9) Nie zwracaj zbytniej uwagi na moje drobne dolegliwości. Czasami wykorzystuję je, по
przyciągnąć twoją uwagę.
10) Nie zrzędź.W przeciwnym razie muszę się przed tobą bronić i robię się głuchy.
11) Nie dawaj mi obietnic bez pokrycia. Czuję się przeraźliwie tłamszony, kiedy nic z tego
wszystkiego nie wychodzi.
12) Nie zapominaj, że jeszcze trudno mi jest precyzyjnie wyrazić myśli. To dlatego nie
zawsze się rozumiemy.
13) Nie sprawdzaj z uporem maniaka mojej uczciwości. Zbyt łatwo strach zmusza mnie do
kłamstwa.
14) Nie bądź niekonsekwentny.Чтобы mnie ogłupia i wtedy tracę całą moją wiarę w ciebie.
15) Nie odtrącaj mnie, gdy dręczę cię pytaniami. Może się wkrótce okazać, że zamiast prosić
cię o wyjaśnienia, poszukam ich gdzie indziej.
16) Nie wmawiaj mi, że moje lęki są głupie. Один по просту с.
Дневник Януша Корчака | Знакомство с историей: источники Холокоста в контексте
Ночь, 18 июля
В первую неделю нашего последнего пребывания в летнем доме Гоцлавек в результате употребления хлеба неизвестного состава и приготовления произошло массовое отравление, от которого пострадали дети и некоторые сотрудники.
Диарея. Фекалии кипели в ночных горшках. На поверхности смолистой материи образовывались пузыри. Взрываясь, они источали сладковато-гнилостный запах, который не только поражал обоняние, но и проникал в горло, глаза, уши, мозг.
Сейчас у нас есть нечто похожее, но оно состоит из рвоты и водянистого стула.
За ночь мальчики похудели среди них на 80 кг — в среднем по килограмму на голову. Девочки — 60 кг (несколько меньше).
Пищеварительный тракт детей работал в условиях большой нагрузки. Чтобы спровоцировать катастрофу, требовалось немногое. Возможно, это была прививка от дизентерии (пять дней назад) или молотый перец, добавленный по французскому рецепту к несвежим яйцам, используемым для паштета Пятницы.
На следующий день не было восполнено ни одного килограмма потери веса.
Помощь страдающим рвотой и стонами от боли оказывалась в полной темноте — известковой водой. (Неограниченное количество зубного мела для тех, кому он нужен, кувшин за кувшином.Кроме того, препарат для страдающих головными болями.) Напоследок для персонала, умеренно — морфин. Укол кофеина истеричному заключенному после обморока.
Его мать, страдающая изъязвлением кишечника, не хотела умирать, пока ребенка не поместили в Дом. Мальчик не хотел ехать, пока мать не умерла. Наконец он уступил. Мать умерла благосклонно, теперь у ребенка угрызения совести. В своей болезни он подражает своей матери: стонет (кричит), жалуется на боль, затем задыхается, затем становится жарко, наконец, умирает от жажды.
«Вода!»
Я хожу по спальне туда-сюда. Будет ли вспышка массовой истерии? Возможно!
Но вера детей в руководство взяла верх. Они считали, что пока доктор спокоен, опасности нет.
На самом деле я был не таким спокойным. Но тот факт, что я кричал на проблемного пациента и угрожал выбросить его на лестницу, свидетельствовал о том, что у руля все было под контролем. Решающий фактор: он кричит, значит, знает.
На следующий день, это было вчера — спектакль. Почтовое отделение Тагора. Аплодисменты, рукопожатия, улыбки, попытки душевной беседы. (После представления председатель осмотрел дом и заявила, что, хотя нам тесно, этот гений Корчак продемонстрировал, что может творить чудеса даже в крысиной норе.)
Вот почему другим были выделены дворцы.
[Это напомнило мне помпезную церемонию открытия нового детского сада в доме рабочих на улице Горчевской с участием госпожи А.Москичка (жена довоенного президента Польши) — другая.]
Какие они смешные.
Что было бы, если бы вчерашние актеры продолжали играть свои роли сегодня?
Ежик воображал себя факиром.
Чаймек — настоящий врач.
Адек — лорд-мэр.
(Возможно, иллюзии были бы хорошей темой для разговора по средам в общежитии. Иллюзии, их роль в жизни человечества …)
И так на ул. Дзельна.
В тот же день. Полночь
Если бы я сказал, что никогда не написал ни одной строчки неохотно, это было бы правдой. Но было бы также верно сказать, что я все написал по принуждению.
Я был ребенком, «способным часами играть самостоятельно», и со мной «вы не знали, что в доме был ребенок».
Я получил строительные блоки (кирпичи), когда мне было шесть лет. Я перестал с ними играть, когда мне было четырнадцать.
«Тебе не стыдно? Такой здоровенный. Тебе следовало бы заняться чем-нибудь другим. Чтение. Но блоки — что дальше …»
Когда мне было пятнадцать, я увлекся чтением. Мир исчез, существовала только книга. . . .
Я много разговаривал с людьми: со сверстниками и со взрослыми намного старше. В Saski Park у меня было несколько очень старых друзей. Они «восхищались» мной. Они сказали, что философ.
Я разговаривал только сам с собой.
Ибо говорить и разговаривать — это не одно и то же.Переодеваться и раздеваться — разные вещи.
Я раздеваюсь, когда один, и разговариваю, когда один.
Четверть часа назад я закончил свой монолог в присутствии Хеника Азрылевича. Наверное, впервые в жизни я сказал себе положительно:
«У меня аналитический, а не изобретательный ум».
Анализировать, чтобы знать?
№
Анализировать, чтобы найти, докопаться до сути?
Тоже не то.
Скорее проанализировать, чтобы задать все новые и новые вопросы.
Я задаю вопросы мужчинам (младенцам, старикам), сомневаюсь в фактах, событиях, судьбах. Я не так требователен для ответов; Я перехожу к другим вопросам — не обязательно по той же теме.
Моя мама говорила:
«У этого мальчика нет амбиций. Ему все равно, что он носит, играет ли он с детьми своего вида или с дворником. Ему не стыдно играть с малышами.«
Я спрашивал своих строительных блоков, детей, взрослых, что они из себя представляют. Игрушки не ломала, меня не интересовало, почему у куклы закрываются глаза, когда ее кладут. Это был не механизм, а суть вещи, вещь сама по себе, сама по себе.
Пишу дневник или историю жизни, я обязан говорить, а не разговаривать.
А теперь вернемся к эвтаназии. Семья самоубийцы. Эвтаназия на заказ.
Сумасшедший, недееспособный, неспособный к самостоятельному решению.
Нужен код из тысячи статей. Их будет диктовать сама жизнь. Важен принцип: ничтожно, желательно.
На прекрасном глухом острове, безмятежном, как в сказке, в прекрасном отеле, пансионе самоубийца бросает кости. Стоит ли жить?
Сколько дней или недель нужно решить? Жизнь по образцам современных магнатов? Может работать?
Гостиничный сервис. Обязанности посменно. Работа в саду.Продолжительность пребывания?
«Где он?»
«Он ушел».
На соседний остров или на дно моря.
Должно быть правило:
«Смертный приговор будет приведен в исполнение в течение одного месяца, даже против вашей воли. Потому что вы подписали соглашение, контракт с организацией, сделку о временной жизни. Тем хуже для вас, если вы слишком поздно откажетесь».
Или смерть — освобождение приходит во сне, в бокале вина, во время танца, под музыку, внезапную и неожиданную.
«Я хочу умереть, потому что влюблен».
«Я жажду смерти, потому что ненавижу».
«Забери мою жизнь, потому что я не способен ни любить, ни ненавидеть».
Все это существует, но в безумном замешательстве, гноится, грязно.
Смерть ради наживы, за фиксированную плату, ради удобства, обязать.
Наиболее тесно со смертью связаны стерилизация, а также предотвращение и прерывание беременности.
«В Варшаве вы можете иметь одного ребенка, в маленьком городке — двух, в деревне — трех, в приграничной деревне — четырех.В Сибири десять. Сделайте свой выбор ».« Жить свободно, но бездетно ».
«Жить свободно, но не замужем».
«Управляй сам; плати налоги исключительно на себя».
«Вот вам подруга. Выбирайте почаще одну из сотни девушек».
«У вас может быть два мужчины. Мы допускаем трех женщин». Ура! куча вакансий, файлов, агентств, офисов! (Металлический станок делает работу, обеспечивает жильем, мебелью, едой, одеждой. Вы занимаетесь только организацией.)
Новый метод земледелия или животноводства, или новые синтетические продукты, или колонизация регионов, недоступных сегодня — экватора, Северного и Южного полюсов. Общее население Земли может быть увеличено до пяти миллиардов.
Установлена связь с новой планетой. Есть колонизация. Марс, возможно, Луна примет новых иммигрантов. Возможно, появятся еще более эффективные средства связи с дальним соседом. Результат: десять миллиардов мужчин, таких как вы и я.Земля имеет последнее слово относительно того, кто, куда и сколько.
Сегодняшняя война — это наивная, хотя и неискренняя перестрелка. Что важно, так это великое переселение народов.
Российская программа — микс и скрещивание. В Германии собираются люди с одинаковым цветом кожи, волос, формой носа, размерами черепа или таза.
Сегодня специалисты чувствуют себя мертвой хваткой безработицы. Идет трагический поиск блюда работы врачей и стоматологов.
Недостаточно миндалин, ожидающих удаления, аппендиксов, которые нужно удалить, зубов для пломбирования.
«Что делать? Что делать?»
Имеется: ацетонемия, пилороспазм. Есть: стенокардия.
Что произойдет, если мы обнаружим, что туберкулез не только излечим, но и излечим с помощью одной внутривенной, внутримышечной или подкожной инъекции?
Сифилис — тест 606. Расход, 2500. Что останется делать врачам и медсестрам?
Что будет, если спирт заменить запахом газа? № машины3. Цена десять злотых. 1 Пятидесятилетняя гарантия. Доза указана на этикетке. Выплачивается в рассрочку.
Если бы в двух таблетках .t-bion было достаточно ежедневного питания, как насчет поваров и ресторанов?
Эсперанто? Одна ежедневная газета для всех народов и языков. Что будут делать лингвисты, и прежде всего переводчики и учителя иностранных языков?
Радио — усовершенствованное. Даже самое чувствительное ухо не заметит разницы между живой музыкой и «консервированной, сохраненной» мелодией.
Что произойдет, если даже сегодня нам нужны бедствия, чтобы обеспечить работу и цели только для одного поколения?
Мы не можем так продолжаться, мои дорогие друзья. Потому что наступит беспрецедентный застой, грязный воздух, с которым еще никто не сталкивался, и разочарование, которого никто никогда не испытывал.
Тема для рассказа.
Завтра начинается радиоконкурс на звание лучшего скрипача года, исполняющего ту или иную симфонию или диссонанс.
Весь мир у громкоговорителей.
Беспрецедентное олимпийское соревнование.
Поклонники скрипача с острова Попугаев переживают моменты жуткого ожидания.
Наступает последняя ночь.
Их любимый мужчина избит.
Они совершают самоубийство, не в силах смириться с падением своего кумира.
Есть история Чехова. Десятилетняя няня так отчаянно хочет спать, что душит кричащего младенца.
Бедная няня — она не знала, что еще делать. Я нашел способ. Не слышу раздражающего кашля, бездушно игнорирую агрессивное и провокационное поведение старого портного.
Я этого не слышу. Два часа ночи. Тишина. Успокаиваюсь спать — на пять часов. Остальное накрашу днем.
Я хочу привести в порядок написанное. Трудное задание.
21 июля 1942 г.
Завтра мне будет шестьдесят три или шестьдесят четыре года.Несколько лет отец не получал мое свидетельство о рождении. Из-за этого у меня было несколько трудных моментов. Мать назвала это грубой халатностью: отец, будучи юристом, не должен был затягивать с выдачей свидетельства о рождении.
Меня назвали в честь деда, его звали Херш (Флирш). Отец имел полное право называть меня Генрихом: ему самому дали имя Юзеф. А остальным детям дедушка тоже дал христианские имена: Мария, Магдалена, Людвик, Якуб, Кароль.
И все же он колебался и откладывал.
Я должен много сказать о моем отце: я преследую в жизни то, к чему он стремился и за что мой дед мучил себя много лет.
И моя мама. Об этом позже. Я и мать, и отец. Это помогает мне многое узнать и понять.
Мой прадед был стекольщиком. Радует: стекло дает тепло и свет.
Трудно родиться и научиться жить.Впереди меня гораздо проще: умереть. После смерти это может снова стать трудным, но меня это не беспокоит. Последний год, месяц или час.
Я хотел бы умереть сознательно, обладая своими способностями. Я не знаю, что сказать детям на прощание. Я хотел бы дать им понять только одно — что путь принадлежит им, чтобы выбирать, свободно.
Десять часов. Выстрелов: два, несколько, два, один, несколько. Возможно, это мое собственное плохо затемненное окно.
Но я не прекращаю писать.
Напротив: обостряет (одиночный выстрел) мысль.
Международный день памяти Януша Корчака
2 августа 2012 г. 12:245 августа 2012 г. исполняется 70 лет со дня убийства Януша Корчака, Стефы Вильчинской и детей Варшавского гетто в концентрационном лагере Треблинка.
Др.Хенрик Гольдшмит , известный под псевдонимом Януш Корчак , родился в Варшаве и был писателем, журналистом и выдающимся педагогом. Перед Второй мировой войной доктор Корчак содержал приюты, детские интернаты и летние лагеря, а также был плодовитым писателем и преподавателем в колледжах и университетах.
| |
Согласно его философии, детство — это не подготовка к жизни, а ее неотъемлемая часть. Корчак считал, что каждому ребенку должны быть предоставлены права и уважение в соответствии с его или ее уникальностью, талантами и потребностями, а не помещаться в одномерные категории.
Во время Холокоста доктор Корчак продолжал усердно заботиться о сиротах в Варшавском гетто и старался продолжать их нормальную повседневную жизнь и образование.Корчаку предложили свободу покинуть гетто и переехать в польскую часть города, но он отказался спастись и не оставил детей, которые находились на его попечении.
Стефа Вильчинская , которая руководила приютом вместе с Корчаком, также отказалась покинуть Польшу во время нацистской оккупации и была отправлена в гетто вместе с Корчаком и детьми. 5 августа 1942 года доктор Янус Корчак, Стефа Вильчинска, персонал приюта и дети были доставлены в концлагерь Треблинка, где они были убиты.
KKL-JNF на протяжении многих лет принимает участие в мероприятиях, посвященных д-ру Янусу Корчаку. Многие из этих мероприятий проводятся в мемориале Януша Корчака и Стефы Вильчинской , который был установлен KKL-JNF в Мемориальном лесу польских евреев при содействии друзей KKL в Швеции. Мемориал представляет собой скульптуру престола короля Мэтта, изображенную в детских сказках Корчака.
День памяти доктора Януса Корчака в Мемориальном лесу польских евреев.
Фото: KKL-JNF Фотоархив
KKL-JNF основал Мемориальный лес польских евреев в 1995 году в ознаменование 50-летия окончания Второй мировой войны. После того, как мемориал был установлен в лесу, KKL-JNF сыграл важную роль в превращении памятника в действующее мемориальное место, и на этом месте проводится ежегодная церемония депортации Януса Корчака, Стефы Вильчинской и детей в Треблинку. . Мероприятия проводятся при сотрудничестве KKL-JNF, Ассоциации Корчак, Яд Вашем и Молодежного движения Хамаханот Ха’олим.
Тесная связь между Янусом Корчаком и KKL-JNF началась 100 лет назад. Корчак был тесно связан с сионистским движением, но не смог осуществить свою мечту — сделать Алию Израилю. Несмотря на это, Корчак сыграл свою роль в создании основы для KKL-JNF. Одним из примеров его деятельности было письмо, подписанное Корчаком, с призывом к евреям Варшавы внести свой вклад в KKL-JNF:
«Оплачивая стоимость одного рабочего дня для Керен Кайемет ЛеИсраэль, мы демонстрируем нашу связь с Землей Израиля.Рабочий день имеет не только материальную ценность, но и моральную ценность. Он выражает нашу солидарность с нашими братьями, которые в поте своего труда строят еврейскую родину. Строительство еврейского ишува (сельскохозяйственного поселения), которому способствует деятельность KKL-JNF, является исполнением древней заповеди Торы: «Земля никогда не должна продаваться, потому что она моя». Земля Израиля должна быть собственностью всего еврейского народа ».
Др.Философия образования Януша Корчака гласила, что природа и лес должны играть неотъемлемую роль в воспитании детей и молодежи. Эта идея является синонимом образовательных ценностей KKL-JNF.
Януш Корчак
«Моя жизнь была трудной, но интересной. В молодые годы я просил Бога именно об этом».
Януш Корчак родился 22 июля 1878 года Хенрик Гольдшмит в ассимилированной еврейской семье в Варшаве, Польша.Он был писателем, педиатром и педагогом.
Когда отец Корчака, известный юрист и единственный источник дохода семьи, умер в 1896 году после болезни, семья осталась без источника дохода, и Корчак стал единственным кормильцем для своей матери, сестры и бабушки. Семейная среда, в которой он вырос, несомненно, повлияла на его личное развитие, его осведомленность и чувствительность к социальным проблемам.
В 1898 году на литературном конкурсе он впервые использовал псевдоним Януш Корчак, имя, которое он взял из книги польского писателя Юзефа Игнация Крашевского «Янаш Корчак и красивая дама-мечница».
Между 1898–1904 гг. Корчак изучал медицину в Варшавском университете, а также писал статьи для нескольких польских газет. По специальности педиатр работал в детской больнице.
В 1905–1906 годах он служил военным врачом на русско-японской войне. Во время войны он пришел к выводу, что именно как педагог, а не как врач, он действительно мог произвести неизгладимое впечатление и внести свой вклад в мир.
В 1908 году Корчак вступил в Общество помощи сиротам. Там в 1910 году он познакомился со Стефанией Вильчинской (Стефой), которая стала его ближайшим соратником.
В 1911–1912 годах он стал директором Dom Sierot, детского дома его собственной конструкции для еврейских детей в Варшаве. Он назначил Стефу работать с ним в качестве заместителя директора и домохозяйки. В приюте проживало около ста детей. Он учредил «республику для детей» с собственным небольшим парламентом, судом и газетой и сократил другие обязанности врача.
Во время Первой мировой войны Корчак служил военным врачом в русской армии. А затем во время польско-советской войны в 1919-1920 годах он снова служил военным врачом, на этот раз в звании майора.
В 1926 году Корчак начал издавать газету для еврейских детей, «Малое обозрение», которая выходила на польском языке. В то же время некоторые из его детских книг, такие как «Король Мэтт Первый» или «Как любить ребенка» для взрослых, снискали ему литературное признание, широкую популярность и читательскую аудиторию.
В 1930-е годы у него была собственная радиопрограмма, которая широко транслировалась по всей Польше, пока не была закрыта из-за растущего антисемитизма в Польше.
В 1934 и 1936 годах Корчак ездил в Палестину под британским мандатом, останавливался в кибуце Эйн-Харод и наблюдал за системой образования в кибуце.Когда ситуация в Польше ухудшилась, Корчак решил иммигрировать в Палестину и в 1939 году встретился с Ицхаком Грюнбаумом, членом Еврейского агентства, чтобы посоветоваться с ним о планах иммиграции.
В 1939 году, когда разразилась Вторая мировая война, Корчак собирался добровольно служить в польской армии, но из-за своего возраста остался с детьми в Варшаве. В конце ноября 1939 года власти Германии заставили каждого еврея носить белую повязку с голубой звездой Давида. Корчак отказался носить повязку или снимать свою форму польского офицера, хотя тем самым подвергал себя опасности.
Когда немцы создали Варшавское гетто в 1940 году, его приют был вынужден переехать в гетто. Корчак пошел с детьми, хотя ему неоднократно предлагали приют на «арийской стороне». Он всегда отказывался от этих предложений, говоря, что не может бросить своих детей. В период гетто Корчак и Стефа больше всего беспокоились о детском питании. Корчак ходил по домам и просил детей еды, теплой одежды и лекарств. Несмотря на слабое здоровье и личные проблемы, он справился с реалиями гетто и сделал все, чтобы улучшить жизнь детей в приюте.В гетто Корчак вел дневник с записями, воспоминаниями и наблюдениями; в нем он изобразил свой внутренний мир и личный взгляд на жизнь в гетто. Этот дневник был опубликован в Польше в 1958 году.
5 августа 1942 года он сел на поезд с детьми в Треблинку, где вместе со Стефой, около 12 сотрудников его приюта и около 200 детей, все отправились на смерть в лагерь. газовые камеры.
Работа Януша Корчака с детьми позволила ему претворить в жизнь свои образовательные взгляды, но именно как писатель Корчак оказал наибольшее влияние на его жизнь и на будущие поколения.Он хотел и преуспел в том, чтобы охватить как взрослых, так и детей и произвести на них глубокое и неизгладимое впечатление. Он написал более двадцати книг, многие из которых посвящены правам детей и их жизненному опыту во взрослом мире. Среди его наиболее влиятельных работ мы находим: «Как любить ребенка» (1921), «Король Мэтт Реформатор» (1928), «Право ребенка на уважение» (1929) и «Правила жизни» (1930).
В гетто
В 1939 году, когда разразилась Вторая мировая война, Корчак собирался добровольно служить в польской армии, но из-за своего возраста остался с детьми в Варшаве.В первые месяцы оккупации количество детей в приюте увеличилось, так как необходимо было принимать детей, потерявших семьи во время бомбежек. В начале 1940 года в приюте находилось около 150 детей. В конце ноября 1939 года власти Германии заставили каждого еврея носить белую повязку с голубой звездой Давида. Корчак отказался носить повязку или снимать форму польского офицера, хотя некоторое время находился в тюрьме.
Когда немцы создали Варшавское гетто в 1940 году, его приют был вынужден переехать в гетто.Корчак пошел с детьми, хотя ему неоднократно предлагали приют на «арийской стороне». Он всегда отказывался от этих предложений, говоря, что не может бросить своих детей. В период гетто Корчак и Стефа больше всего беспокоились о детском питании. Корчак ходил по домам и просил детей еды, теплой одежды и лекарств. Несмотря на слабое здоровье и личные проблемы, он справился с реалиями гетто и сделал все, чтобы улучшить жизнь детей в приюте.
Корчак, несмотря на всю сложность смены приказов и всю его предысторию, придерживался своего образовательного пути. Приют продолжал работать в соответствии с порядком, характерным для него в довоенный период, а дети продолжали принимать участие в управлении учреждением и в проведении публичных судебных процессов. В приюте проходили спектакли и концерты, которые привлекали внимание публики, и каждую субботу после собрания воспитателей в приюте Корчак рассказывал истории детям, которых они выбрали для себя.Кроме того, ввиду суровой реальности, а иногда и утраты внешних ценностей, Корчак изо всех сил старался приучать детей к честности и правде. В гетто Корчак вел дневник с записями, воспоминаниями и наблюдениями; в нем он изобразил свой внутренний мир и личный взгляд на жизнь в гетто. Этот дневник был опубликован в Польше в 1958 году.
5 августа 1942 года он сел на поезд с детьми в Треблинку, где вместе со Стефой, около 12 сотрудников его детского дома и около 200 детей, все отправились на смерть в газовые камеры.